Зимовим днем у парку я бачила картину отаку:
Зажурена, закутана у шарфик, везла мати доньку у візку.
Дітвора, сміючись, бабу снігову ліпила,
І радіє й біга, запорошена в снігу,
Та мамі сум на радість не змінила,
Не зняла із серця образи тугу.
Донька ж усміхалась і сонцю раділа:
- Дивися, матусю, як дивно все Бог сотворив.
Сніжинку зловила: Мов мереживо зіткана дивно...
Всміхнися, матусю,- вона говорила,
А мати мовчала й дивилась у сніг.
Сміх дитячий хвилею до ніг її котився,
А вона із сумом вдивлялась в даль.
Серце стислося від болю, мов закрилось
І лягла на плечі каменем печаль:
Згадалась аварія й крик: "Мамо, ноги!"
Машини, гамір і кров обабіч дороги.
Той вирок сокирою вдарив у груди:
"Ніколи вона вже ходити не буде".
"Ніколи?!"- наче льодом огорнене серце:
"За що мені, Боже, за що мені все це?!
Чи ж я не просила, чи ж я не молила:
Спаси, о мій Боже, кровинку мою!
Ні молитись, ні думать про Тебе не сила:
Ти ударив мене ні за що, без жалю!"
- Це все, що Він може,- мати відрізала грубо.
- Це все?! матусенько, люба,
Поглянь на дерева: вони у фаті.
Поглянь но на себе - Яка ти чудова:
Сніжинки вляглися на коси тобі
І комір укрили пушком веселковим.
Немов би крила у мене зростають,
Коли я бачу твої ніжні очі,
Які завжди пораду і втішення мають.
Заплакані їх лиш я бачить не хочу.
Той, хто прийшов убить і погубити
Хотів життя моє забрать,
Господь зумів мене закрити
Й душі моєї не віддать!
Твоя молитва, мамо, щитом мені була:
Із чаші, немов криця встала,
Закрила доню й зберегла.
Господь не залишає вірних,
Молитви в чашах перед Ним.
Як настає лиха година,
Він охороною їх ставить для святих.
Це ВІН дарував мені неню таку!
Дарма, що не йду - Я лечу у візку!
Молитись будем разом, "нога в ногу".
Не бійся, ненечко, я не відстану.
Усе погане, я як Лазар, - на землі дістану,
А в небі - з золота вінець нагородою нам стане.
Обнявшись, мама з донею стояли нарівні
І не морозив сніг коліна.
Сердечна рана щезла, мов у сні,
Лиш мати згадала про рани Небесного Сина.
Комментарий автора: " ВЕСЕЛОЕ СЕРДЦЕ БЛАГОТВОРНО, КАК ВРАЧЕВСТВО,,,"
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Добрый Самарянин - Владимир Жевагин Когда человек, кто бы он нибыл,читает библию открытым сердцем, то они переживают Бога. Пережил Его и я и готов поделится своими переживаниями. Если понравится стих,пишите,пришлю ещё.
Проза : Сотворена, чтобы быть его помощницей (Глава 19) - Анна К. Прежде всего хочу отметить, что я - не автор этой книги, а всего лишь переводчик. Прочитав ее, я узнала много нового, и эта полезная информация показалась мне настолько важной, что я решила поделиться ей с вами.
Убедительная просьба: если у вас в процессе чтения появятся какие-либо критические отзывы или замечания ПО СУТИ КНИГИ, не пишите их здесь, потому что, как я уже сказала, я - не автор, и спорить, выясняя, что правильно и что нет, будет просто бессмысленно.
Всем, кто хочет выйти замуж или уже замужем, от души советую обязательно прочитать всю книгу до конца. В ней есть некоторые моменты, которые могут быть малознакомыми людям в России (потому что книга писалась прежде всего для жителей Америки), но все же стоит продолжать читать. Я очень надеюсь, что вы найдете в ней для себя много интересного.
Выражаю особую благодарность Юстине Южной за прекрасный перевод стихотворений, которые встречаются в этой книге.
Поэзия : Рождественское. - ИННА РАДУЖНАЯ О, Пресвятая Дево, Матерь Божья!
Твой Сын - наш Бог, предвечный и святой!
Благословенно нищенское ложе,
В коем сокровища рождаются порой.
